Тема. Євген Гуцало. Життя та творчість. Дружба людини з природою (за оповіданням «Лось»).
Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, змістом його оповідання, навчати виділяти та пояснювати в оповіданні найбільш вражаючі фрагменти, давати власну оцінку зображуваному; розвивати  навички виразного читання, уміння переказувати; сприяти вихованню любові до  світу природи і людини в ньому, добра та милосердя.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Методи роботи: метод «Гронування», «Незакінчене речення», метод «Кольорова феєрія», «Мікрофон», метод «Вибери сам».
Обладнання: портрет письменника, індивідуальні картки, ілюстративний матеріал, комп’ютер.
Епіграф:
О скільки у природи немудро-мудрих літер!
О скільки у людини невміння прочитать...
П. Тичина
Хід уроку:
І. Організацій момент.
1. Привітання з учнями. Перевірка відсутніх. Подяка черговим.
2. Визначення емоційної готовності учнів до уроку. «Емоційний барометр».
- Спробуйте одним словом визначити свій настрій.
- Діти, ви, напевне, чули про незвичайну пташку колібрі. Так от, ця маленька істота за одну секунду (зверніть увагу!) робить 200 помахів крильми. Тож бажаю вам сьогодні, дорогі діти, такої ж невтомної працездатності на уроці як у тої колібрі.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда.
- Хто із письменників, творчість яких ми вивчали на попередніх уроках, оспівував красу та велич природи, закликав берегти її? (Тарас Шевченко «За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати», Костянтина Малицька «Чом, чом, земле моя», «Соловей», Олена Пчілка «Сосонка», Павло Тичина «Гаї шумлять», «Не бував ти у наших краях»).
2. Коментування епіграфа (Слайд 1).
- Недарма епіграфом сьогоднішнього уроку я обрала слова Павла Тичини: «О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать... ».
- Як ви розумієте ці слова? (Людина не завжди з повагою ставиться до різноманітних багатств природи).
ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
1. Слово вчителя.
- Саме тому велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою. Охороняти лiси, гаï, сади – зелене багатство нашоï краïни –закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало, оповідання якого ви опрацьовували на сьогоднішній урок.
- Запишіть, будь ласка, число та тему уроку в зошити. (Євген Гуцало. Життя та творчість. Дружба людини з природою (за оповіданням «Лось»)) Слайд 2.
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
- Де знадобляться знання сьогоднішнього уроку?
- За допомогою методу «Незакінчене речення» спробуйте висловити свої очікування від уроку(Слайд 3).
- Порівняйте свої думки із метою та завданнями уроку (технологічна картка).
·        Проблема.
- Сьогодні ми повинні довести або спростувати думку, що людина щаслива тільки в гармонії з природою. (З’ясування значення слова «гармонія» за словником).
- Що нам потрібно робити, щоб опрацювати тему уроку?


V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Розповідь учня про Є. Гуцала (випереджальне завдання).
- Уважно слухаємо повідомлення учня та коротко конспектуємо основні відомості про життя й творчість письменника.
2. Перевірка записів учнів.
- Що ви записали про письменника?
- Чи можна стверджувати, що Євген Гуцало був майстром слова??
3. Цікавий факт із біографії письменника.
·        Слово вчителя.
- Серед перших казок Євгена — Біблія. Ще не вміючи читати, хлопець познайомився з цією книгою, що стала згодом для нього втіленням мудрості. У повісті «Співуча колиска з верболозу» письменник з гумором розповідає, як знайшов Біблію на печі в баби Ликори, і аж доки баба не схаменулась, порозмальовував її олівцем. Важко сказати, коли відбулася перша проба пера майбутнього письменника. Сам він жартуючи згадував: «Здається, я писав завжди». Промовистим з його творчої біографії є такий факт: якось, ще в молодших класах, учні писали твір на вільну тему. Українську мову викладав батько Євгена. І коли він прочитав Євгенів твір, то на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?»
2. Обмін враженнями від прочитаного.
- Давайте пригадаємо, що таке оповідання. (Оповідання – це невеликий прозовий твір, у якому розповідається про одну або кілька подій з життя одного героя чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу).
- Чим захопило вас це оповідання? Що найбільше вразило? Чому?
- Які почуття викликав твір, які роздуми виникли під його впливом?
- Що ви знаєте про лося? (Повідомлення про лося, випереджальне завдання).
- А ви знали, що лося хочуть занести до Червоної книги України? А яких тварин, занесених до цієї книги, ви знаєте?
3. Словникова робота.
- Мабуть, ви помітили у тексті невідомі вам раніше слова. Давайте спробуємо знайти їх та пояснити.
Н а щ у л и в — притиснув до голови; тут: прислухався;
к о щ а в а — яка нагадує кістку;
л е ж б и щ е — місце сну, відпочинку;
п о м и н у в — проминув;
б а й р а к — зарослий яр;
о с и ч н я к — місце, де ростуть осики;
з а б р о н з о в і л и — набули кольору бронзи (тьмяно-золотистого);
з а л у ж ж я — з луків;
в и с о т а л и с я — простяглися;
на м а к і в к у — на вершечок;
п р и ч а є н а — прихована;
о с к н і л о г о — обледенілого;
в ж а х а н о — лякаючись;
к о н в у л ь с и в н о — поривчасто;
о б а ч н о — обережно;
с м и р н а — спокійна;
в т я м и л и — зрозуміли;
м а й н у в — швидко побіг;
не з а к у н я л а — не задрімала;
с е р п а н о к — тут: легкий туман;
п о ч в а л а в — пішов;
п і д п а л о к — маленький хлібець, сильно запечений;
с м а г а— тут: слина.
- Доберіть синоніми до слова «обачно». (Обережно, бережно, бережливо, акуратно).
4. Складання плану.
О р і є н т о в н и й план
1. Величний звір.
2. Давні страхи лося.
3. Схід сонця.
4. Шлях до річки.
5. У крижаній ополонці.
6. Боротьба за життя.
7. Хлопчики рятують лося.
8. Підступний постріл.
9. Огидний вчинок дядька Шпичака.
10. Гнів і образа дітей.
11. Як заховати сліди злочину?
12. А лося вже не підняти...
5. Стислий переказ тексту.
6. Визначення теми оповідання.
- Яка ж тема даного оповідання? (Розповідь про лося, який, вирвавшись із однієї біди, потрапив у іншу).
7. Робота з текстом оповідання.
1. Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?
2. Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.
3. Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді? Зачитайте. (с. 261).
4. Яких людських рис він надав тварині?
5. Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували лося. Які почуття переживали діти? А ви? (с. 262-263).
6. Знайдіть у тексті портрети братів (262) і дядька Шпичака (265). Як автор ставиться до цих персонажів? Підтвердіть свою думку словами з твору.
7. Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося?
8. Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?
8. Хвилинка розвантаження (Слайд 4).
(Прослуховування аудіозапису «Звуки природи»).
VІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота за рядами.
- А зараз ви будете працювати у парах.
І ряд – Знайти описи природи у тексті. Пригадати, що таке пейзаж. Пояснити роль пейзажів у творі.
ІІ ряд – Знайти опис лося. Пригадати, що таке художній опис. Самостійно описати лося, використовуючи цитати з оповідання.
(- Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя;
- Лось був старий і бувалий самець;
- Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати…Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава. Що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини;
- Намагався поводитися обачно…сили поступово покидали його; він поводився смирно;
- Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме; лось виявився дужий і життєлюбний.).
ІІІ ряд – Пригадати, що таке ідея. Визначити головну думку твору. Дати відповідь на питання «Чого навчає оповідання?». (Гармонія світу людини та природи; уславлення чесності  та справедливості, гуманного ставлення до природи; засудження жорстокості, підступності).
- Індивідуальне творче завдання отримує пара учнів, яким потрібно розв’язати рівняння ДЮДИНА+ПРИРОДА=?, розгадавши кросворд (Слайд 5).
·        Творча робота.
ЛЮДИНА + ПРИРОДА = … (ключове слово)
1.     Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання? (роги)
2.     В що лось  дедалі глибше занурювався? (в льодяну кашу)
3.     Якою була весняна крига? (зрадливою)
4.     По що приїхали хлопці? (по хмиз)
5.     Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»? (осмисленою)
6.     Чим ткнув Шпичак вбитого звіра? (носаком)
7.     Куди спробував вискочити лось з ополонки? (на лід)
8.     Хто переслідував лося восени в чорному бору? (вовча зграя)
 

VІІ. Підсумок уроку.
·        Метод «Мікрофон»:
-   Отож повернемося до нашої проблеми. Чи погоджуєтеся ви, що людина щаслива тільки в гармонії з природою? Доведіть свою думку.
-   Що ви відкрили нового для себе в цьому оповіданні?
-   Які висновки ви зробили для себе?
- Отже, збереження фауни i флори залежить вiд людини, ïï совiстi. Ставлення людини до природи – це мiрило людськоï моралi. Справжня любов до рiдноï землi повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дiєвою, спрямованою на захист i примноження багатства рiдного краю.
VІІІ. Рефлексія.
1.                Технологія незакінчених речень (Слайд 6).
·        На уроці для мене цікавим було...
·        Найбільше мені сподобалося...
·        Я іду з уроку із...
·        Я тепер знаю…
·        Я тепер вмію…
- Як ви оцінюєте свою роботу на уроці? .
2.     Оцінювання відповідей учнів учителем.
ІX. Домашнє завдання (Слайд 7).
Виписати цитати до характеристики образів:
І варіант – хлопчиків.
ІІ – дядька Шпичака.
В. р. - Спрогнозуйте кінцівку оповідання, уявивши, що в творі не з’явився дядько Шпичак.